провалюватися

-ююся, -юєшся, недок., провали́тися, -валю́ся, -ва́лишся, док.

1) Руйнуючи власною вагою опору або несподівано втрачаючи її під собою, звалюватися, падати вниз (у яму, пролом, отвір і т. ін.). || Проламуватися, завалюватися під вагою кого-, чого-небудь. || Різко опускатися вниз (про судно, літак і т. ін., що рухаються). || Застрявати, зав'язати в чому-небудь рідкому, розсипчастому, в'язкому; вгрузати. || Сідаючи або лягаючи на що-небудь м'яке, глибоко занурюватися.

2) перен. Впадати в стан напівзабуття.

••

Хоч крізь зе́млю провали́тися — про бажання зникнути, щезнути (від сорому, ніяковості і т. ін.).

3) перев. док., перен., розм. Зникати, пропадати на довгий, тривалий час.

••

Провали́сь ти (він, воно́ і т. ін.) ; Хоч провали́ся з ким - чим — уживається як бажання позбутися кого-, чого-небудь, звільнитися від когось, чогось.

4) Руйнуючись від старості, падати, обвалюватися (про дах, покрівлю і т. ін.). || Робитися впалим, увалюватися через хворобу, старість тощо (про очі, щоки і т. ін.).

5) перен. Зазнавати провалу в чому-небудь. || Через обставини лишатися нереальним, нездійсненним (про захід, ідею, план і т. ін.). || розм. Не бути обраним шляхом виборів, не бути затвердженим на посаду і т. ін. || Бути виявленим, розкритим (про законспіровану особу, підпільну організацію і т. ін.). || Одержувати на іспиті незадовільну оцінку.